Інфраструктура віртуального робочого столу (VDI або RDP) ― це запуск робочого столу працівника на сервері в надійно захищеному дата-центрі. Обробка всіх даних відбувається всередині приватної інфраструктури компанії. Простіше кажучи, вся інформація компанії зберігається у хмарному сховищі, до якого неможливо отримати доступ ззовні.
З позиції працівника, який використовує віртуальний робочий стіл, — це чергова вкладка у браузері чи застосунок на робочому столі. Співробітник компанії має просто ввійти у свою робочу зону — й одразу отримує доступ до переліку програм, необхідних для роботи. Крім того, на одному пристрої можна зайти одразу в декілька робочих столів. Так, наприклад, одна родина може працювати на пристрої, просто відкриваючи різні вкладки у браузері.
Перевага такої системи в тому, що її можна запустити на пристрої будь-якої потужності. Чи то буде бюджетний смартфон, чи ПК найменшої комплектації — різниці немає. Людина може навіть на iPhone чи Macbook запустити вікно віртуального столу Windows і отримає візуально звичний для цієї системи робочий стіл.
Ще одна вагома перевага системи — вона дозволяє працювати за будь-якої швидкості інтернету. Навіть в умовному бомбосховищі зі з’єднанням Е можна запустити робочий стіл і працювати.
Якщо порівняти VDI із технологією VPN, то остання забезпечує шифрування трафіку та безпеку з’єднання. Тож якщо комп’ютер заражений вірусами, вони можуть проникнути в мережу компанії. З VDI такого не станеться, адже людина заходить працювати у хмарі, і всі віруси з самого пристрою на віртуальний робочий стіл не перейдуть.
Крім того, кількість програм, до яких користувач має доступ, визначає відділ безпеки компанії, який обслуговує систему. Це може бути як класичний набір від Microsoft Office, так і Adobe Premier та інші програми для конкретних видів діяльності.